Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діготь

Ді́готь, -гтю, м. Деготь. Лучче пропить, ніж дігтю купить. Ном. № 11718. К. Дз. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІГОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІГОТЬ"
Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ). Черк. у.
Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы». Вас. 167.
Кавунник, -ка, м. Торговецъ арбузами.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється. Канев. у.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІГОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.