Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати.
Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене.
Ду́па, -пи, ж. Задница. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. Ум. ду́пка.
Зцілення, -ня, с.
1) Соединеніе въ одно цѣлое.
2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Повнаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Повадиться (о многихъ).
Подріжнятися, -ня́юся, -єшся, гл.— кому. Подражать кому.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Ум. шва́чечка.