Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвладний

Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВЛАДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВЛАДНИЙ"
Білилечко, -ка, с. Ум. отъ білило.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Коти, -тів, мн. = котець. Браун. 15.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай. Чуб.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік. Александров. у.
Парубецький, -а, -е. = парубоцький. Молодецька хода, парубецький стан. Чуб. V. 843.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Рісувати, -су́ю, -єш, гл. Складывать складками. Шух. І. 132.
Уквітчати, -ся. Cм. уквітчувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВЛАДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.