Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Дори́патися Cм. дорипуватися.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Розрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають.
Улога, -ги, ж. Впадина, углубленіе. Улоги. Каменныя котловины, амфитеатральнаго вида, въ юговосточной вѣтви галицкихъ Карпатъ.
Чужоземщина, -ни, ж.
1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину.
2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною.
