Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброхіть

Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. І. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОХІТЬ"
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.
Заплю́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. заплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрывать, закрыть глаза, зажмуривать, зажмурить.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться. Желех.
Кудель, -лі, ж. = куделя. Очі як небо сині, а коса як кудель. Стор.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Плюгавенький, -а, -е., Ум. отъ плюгавий.
Продовжувати, -жую, -єш, сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ном. № 4430.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Слав'янин, -на, м. Славянинъ. Щоб усі слав'яне стали добрими братами. Шевч. 238.
Струтити Cм. стручувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.