Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Радимось, як городи засіваємо. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха.
Підпіччя, -чя, с. Углубленіе подъ печью. Біленькі курочки з підпіччя глядять.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Соснина, -ни, ж.
1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля.
2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. Ум. сосни́нка.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є.
Хрупка, -ки, ж. Хрящъ, маленькая косточка (въ тѣлѣ).
