Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блюзнірський, -а, -е. Кощунскій, богохульный.
Гречу́шка, -ки, ж. (Чаще мн. Гречу́шки.) Блинчикъ изъ гречневой муки.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домо́вий дідько. = домовик.
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Простругати Cм. простругувати.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.