Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Відновлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відновитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Обновляться, обновиться. 2) Возобновляться, возобновиться.
Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати.
Димник, -ка, м. = Димарь.
Заділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибиться при сдачѣ картъ. Шкода, хлопче, заділивсь! Перемащуй, лишень, гаразд, та не заділись.
Красуня, -ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати.
Перестругати Cм. перестругувати.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Починить (во множествѣ).
2) Уладить (во множествѣ).
Свість, -сти, ж. Свояченица. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого.
Чтитися, чтуся, чти́шся, гл. = шануватися. Тепер парубки такі, що нікого не чтять і сами не чтяться.