Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догромаджуватися

Догрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. догрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребать, догрести до чего либо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГРОМАДЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГРОМАДЖУВАТИСЯ"
Едек, -ку, м. Длинная бичова, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. МУЕ. І. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. І. 35.
Здвиг, -гу, м. 1) Стеченіе, скопленіе. В Почаєві на Зелені свята — такий здвиг! Могил. у. 2) Праздникъ Воздвиженія Креста Господня, 14 сентября. МУЕ. III. 48.
Мере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) = мережати. 2) Колотить. Ірода козак мережив києм як собаку. Мкр. H. 34.
Несповна нар. Не вполнѣ; не сполна. неспо́вна ро́зуму. Полоумный. Моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. I. 187.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Прощавай! Cм. прощати 2.
Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. Гол. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Сим. 228. Великий гріх учинився. Грин. ІІІ. 666. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? К. (О. 1862. ІІІ. 23). 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. Рудч. Ск. І. 135. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься. Рудч. Ск. І. 137.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГРОМАДЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.