Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доживати

Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. ЗОЮР. І. 9. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу. К. Досв. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖИВАТИ"
Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами. Желех.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги. Ном. № 975.
Пересолити Cм. пересолювати.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Приколоток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ вымолоченный снопъ. Брацл. у. 2) = околот 1. Вх. Зн. 43. Фр. Пр. 32.
Титулувати, -лую, -єш, гл. Титуловать, называть по титулу.
Увігнутися Cм. угинатися.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила. К. Досв. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЖИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.