Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Гаяти, -гаю, -єш, гл.
1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене!
2) гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати.
Потурлити, -лю, -лиш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок.
Прослух, -ху, м. Слухъ, вѣсть, извѣстіе. Ні слуху, ні прослуху.
Прутнути, -ну, -неш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Усихати, -хаю, -єш, сов. в. усох(ну)ти, -хну, -неш, гл. 1) Засыхать, засохнуть. Не принялись три ясени, тополя всихала. Верба усохла, похилилась. 2) Усыхать, усохнуть, отсыхать, отсохнуть. Бодай тобі, вражий сину, права рука всохла.