Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доказчиця

Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИЦЯ"
Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт. Желех.
Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Дрімлю́х, -ха, м. = дрімух. Подольск. г. Cм. дремлюга.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Перекошлати, -лаю, -єш, гл. Всклокочить.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Сорококлинці, -ців, м. мн. Орнаментъ на писанкахъ, въ которомъ заключается 40 треугольниковъ. КС. 1891. VI. 364.
Убачливий, -а, -е. Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного. Мир. ХРВ. 351.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАЗЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.