Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доконечне

Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЕЧНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЕЧНЕ"
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Галапуп, -па, м. = голопуцьок? Вх. Пч. І. 14.
Гамірний, -а, -е. Шумный. Желех.
Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Косоритися, -рюся, -ришся, гл. Заявлять претензіи; дерзкимъ быть съ кѣмъ либо. Вх. Зн. Желех.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Перемотати Cм. перемотувати.
Серм'янина, -ни, ж. = серм'язкина. Ой лежить козак на глибокій долині, постелив собі в голову серм'янину. Гол. І. 105.
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати. Мет. 418.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОНЕЧНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.