Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долина

Доли́на, -ни ж, Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. ІІІ. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73., Ум. доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. І. 89. Мет. 79. Шевч. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛИНА"
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Збі́днюватися I, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Черк. у. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа. Стор. І. 4.
Коляр, -ра, м. 1) = колісник. Вх. Лем. 426. 2) Мясникъ, рѣжущій свиней. Желех. Cм. колій.
Панок, -нка, м. Мелкопомѣстный помѣщикъ. Василь, як москаль, став на самім переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки та попаді з дочками. Левиц. І. 13. Ум. паночок.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Підсобка, -ки, ж. Подмога, помощь, поддержка. Сама ж я годую ту дитинку, сама заробляю, — нема мені підсобки ніякої ні від кого. Павлогр. у.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.