Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долівлиць

Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІВЛИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІВЛИЦЬ"
Амбо́на, -ни, ж. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.
Гухна́ль, -ля́, м. = Ухналь.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. (1849) 85. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. Гол. І. 3.ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. Лебедин. у. рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. Полт. у.слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш? Чуб. V. 894.
Кесарів, -а, -е. Кесаревъ, кесарскій. Непевне видумали свято патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Ком. І. 16. Раненько вийду, на обід наспіну. Мир. Пов. II. 79. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Стор. МПр. 109. Тут їх доля зла наспіла. Котл. Ен. VI. 33. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли. Харьк. у.
Нікчемніти, -нію, -єш, гл. 1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. К. Грам. 72. 2) Оскудѣвать, бѣднѣть.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Попадя, -ді, ж. 1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею. Мет. 237. 2) Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. МУЕ. III. 92. Ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку. Св. Л. 200.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛІВЛИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.