Блудець, -дця, м. Заблудившійся. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців.
Брачкий, -а, -е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців.
Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани.
2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата.
Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Грі́тися, грі́юся, -єшся, гл. 1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. Грівся коло багаття. 2) О животныхъ: состоять въ случкѣ. Вовки гріються два тижня перед хрещенням.
Димо́вий, -а, -е. 1) Дымовой. Що се, що серед пустині стовпом димовим знялося? 2) Сдѣланный изъ дими. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею у намітках димових.
Доспорожня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Bсе опорожнить до того, что.... Доспорожнялася уже: затого і на кашу нічого.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Запалила свічку. — у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. — лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки.
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.