Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Осігди нар. = завсігди.
Перелітати, -таю, -єш, сов. в. перелеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл.
1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне.
2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати.
3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи.
Подарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) — кому, кого. Бідному ніхто не подарує. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Батько подарував йому свого коня.
2) Простить. Я йому цього не подарую, що він тоді мене налаяв Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово. Багацько ти мене журила, та нехай тобі Господь подарує.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Поприносити, -шу, -сиш, гл. Принести (во множествѣ). Поприносили до його всіх недужих.
Сіруватий, -а, -е. = сірявий.