Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безземельник

Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗЕМЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗЕМЕЛЬНИК"
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы». Вас. 167.
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый. Конст. у.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Гн. І. 124. Ой полишив білий хлопець Маріку любити. Гол. IV. 506.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЗЕМЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.