Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Змага, -ги, ж. Споръ, препирательство. Іди, сину, пріч од мене: через тебе що-дня змага в мене. Ум. змажка. Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризі, тієї змажки та лайки.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Повішати, -шаю, -єш, гл.
1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі.
2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Так їх (козаків) і повішали.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного.
Цехмистер, -тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри.
