Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці. МУЕ. III. 24.
Курлапиця, -ці, ж. = курлапий.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Пов'ялити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила. Чуб. V. 120.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися. О. 1862. І. 59.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.
Прокусити Cм. прокушувати.
Румсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. Що ж Хівря? Румсає. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.