Вигнання, -ня, с. Изгнаніе.
Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Як погано орати, то лучче випрягати.
Гівноїд, -да, гівнорий, -рия, м. гівнорийка, -ки, ж. гівняк, -ка, гівняр, -ра, м. Жукъ навозный, Scarabaeus stercorarius.
Жеруха́, -хи, ж. 1) = жерелуха. 2) — лісна. Раст. Bursa pastoris.
Наповпере́д нар. Впереди всего; прежде всего.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Ліз потич додомочку.
Скопотити, -чу, -тиш, гл. Взбить, поднять (пыль). Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
Сухоребриця, -ці, ж.
1) Худощавая женщина.
2) Рыба Pelecus cultratus.
3) Эпитетъ смерти. Смерте, смерте-сухоребрице.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл.
1) Выминать, вымять, измять, умять.
2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Лев уминав за сніданням ягня. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав.
Утеча, -чі, ж. = утік.
