Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безконешник

Безконешник, -ка, м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОНЕШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОНЕШНИК"
Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Гидолецький, -а, -е. = идольський. Бранное слово. Гидолецька бочка. Ном. № 3567.
Мі́дний, -а, -е. 1) Мѣдный. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. 181., Ум. мідне́нький. Кухличок мідненький водиці повненький. Грин. III. 400.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. ЗОЮР. II. 28. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла. Зміев. у.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Промчати, -мчу, -мчиш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.
Удовенко, -ка, м. = удовиченко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКОНЕШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.