Бревкання, -ня, с. Жранье.
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий.
Гавановий, -а, -е. Темно-желтый.
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Поцілував Бондарівну у самії губи. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. На всю губу пан. Гріха на всю губу. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. 3) = Губа́ня. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Ув. Губи́ще.
Обідання, -ня, с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням.
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл.
1) Заслужить (о многихъ).
2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Промовець, -вця, м. Ораторъ.
Чтець, четця, м.
1) Чтецъ.
2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі.
Чухна, -ни, ж. = чухачка.
