Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дородний

Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2. Макс. (1849), 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОДНИЙ"
Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Вірля, -ляти, с. = орля.
Горя́к, -ка́, м. Ударъ мячемъ вверхъ въ игрѣ въ гілки. КС. 1887. VI. 460.
Кашовар, -ра, м. Кашеварь. Є в рукописях оповідання Івана Цалібала, кашовара запорожського. Ном. Кашовар, почепивши на вили свитку, зійшов на могилу та знай маха, щоб ішли вечерять. Греб. 401.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество. К. Грам. 46.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина. Гол. IV. 553.
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.