Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. Драг. 135. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. Рудан. І. 60. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне. Вінок. 36.
Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь? Шевч. 246.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Убухувати, -хую, -єш, сов. в. убухати, -хаю, -єш, гл. Много сразу чего наливать, налить. Шейк. О деньгахъ: много вкладывать, вложить въ какое либо дѣло, предпріятіе. Де він усі свої гроші туди вбухав. Харьк. у.