Віддарок, -рку, м. Обратный подарокъ. віддарки давати. Отдаривать.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! кий чорт!
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички.
Ли́шній, -я, -є. = зайвий. Господи вишній, чи я в тебе лишній.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога?
Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Як марно нажив, так марно й піде. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш.
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Сякий-такий бродяг понапускав.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Придаток, -тку, м. Прибавленіе, прибавка. Придаток не стоїть за даток. На придаток дам ще корову.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
