Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Піймали до рук. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. 2) — облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Простувати, -ту́ю, -єш, гл. Идти прямо, направляться. Хто простує, той дома не ночує. Простували вони до Лубень невеличкими купами. Пливе військо, простуючи униз до порогів. 5. Скрізь по потоках пасовиська покладені корита, якими простує вода з.....менших потоків.
Різак, -ка, м.
1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ.
2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ.
3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ.
4) = різачка.
5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). б) — степовий. Falcaria Rivini Host.
6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака.
7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком.
Ростіч, -чі, ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули.
