Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину.
Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Куцюруб, -ба, м.
1) Изогнутый палець вслѣдствіе уродства.
2) Названіе танца. Після сіх другі стругали «гусаря», «ой ненько», «материнки», «куцюруба».
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. марнувати час. Попусту терять время.
Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. Ум. міленький.
Наступниця, -ці, ж. Преемница.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.