Виколядувати, -дую, -єш, гл. Колядуя, получить что-либо (Cм. колядувати). Так ви ж не виколядуєте.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Коршак, -ка, м. Коршунъ. Нехай коршак на ваші кури насядеться.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл.
1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Вона його пережила. Пережила поговори, переживу й славу.
2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. В мирі не переживеш.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Вовк не вчув, що він сказав. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала?
Чернобіль, -лю, м. Раст. Gentiana carpatica.
