Квакати, -каю, -єш, гл.
1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає.
2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че.
3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме.
Клепець, -пця́, м.
1) = клепач 1.
2) Рыба. Abramis sapa (Pall).
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий.
Підканцелярист, -та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість?
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Скіпочку засвітила.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura.
Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива.