Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Банувати, -ную, -єш, гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116. 2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у.
Битва, -ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807.
Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву). КС. 1887 VI. 476.
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Заду́ти Cм. задувати.
Каліцтво, -ва, с. Калѣчество, увѣчье. Спінило, звернуло їй, руку — не дай Бог каліцтва. Харьк. г. Спасеть вас Біг, що й нас при каліцтву не забуваєте. Лебед. у. Хиба яке каліцтво знайдуть дохторі, то не піде в москалі. Н. Вол. у.
Обляпати, -ся. Cм. обляпувати, -ся.
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Росписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. росписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расписываться, расписаться, дать расписку. Росписався, що оддасть непремінно. Рудч. Ск. І. 116.