Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Вн... Cм. ун.
Зшукатися, -каюся, -єшся, гл. Хватиться, начать искать. Зшукалася сьогодні заполочі — нема, а знаю добре, що була. Харьк.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш. К. Оп. 115.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться. Шух. І. 83. ЕЗ. V. 180.
Слизенький, -а, -е., Ум. отъ слизький.
Упруг, -га, м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той. Шевч. 669. 2) Четвертая часть рабочаго дня. Рудч. Ск. II. 172. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Г. Барв. 528. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя. Рудч. Ск. II. 175.