Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрисля

Дри́сля, -лі, ж. 1) Поносъ. Закр. 2) раст. см. пшінька. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСЛЯ"
Байдикування, -ня, с. Ничего недѣланіе, баклушничанье. І не докучило тобі байдикування? Не змогла б я отако байдикуючи день-у-день без роботи жити. Харьк. г.
Бродити, -джу, -диш, гл. 1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Чуб. V. 1052. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить. Чуб. ІІІ. 179. 2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Мил. 21. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав. Ном. № 1648. 3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить. Ном. № 1670.
Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Гарман, -ну, м. 1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Грин. І. 188. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра. Грин. І. 87. 2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Лито́вка, -ки, ж. = литвинка. О. 1861. X. 32.
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Притарасовувати, -вую, -єш, сов. в. притарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить фашинникомъ, засыпавъ сверху землею. Лубен. у.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Вас. 166. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки. МУЕ. III. 20.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИСЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.