Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріботати

Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТАТИ"
Гегепнути, -пну, -неш, гл. То же, что гепнути, но еще сильнѣе.
Згріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. згребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Притримуватися, -муюся, -єшся, сов. в. притриматися, -маюся, -єшся, гл. Придерживаться, придержаться. Гн. І. 171.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Споминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. спом'яну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вспоминаться, вспомниться. Спом'янувсь їй ясноокий Михайло. МВ. І. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.