Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Ґелкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ном. № 12217. Ум. окрайчик.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Прощати, -ща́ю, -єш, сов. в. прости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Прощать, простить. Хто чого не знає, тому то Бог прощає. Посл. 2) Прощавай, прощай, прощайте. Прощай, прощайте. Прощавайте, піду вже од вас. Харьк. Прощай, прощай, громадонько. Мет. 23. Прощайте, маленькії діти і вірная дружино. Чуб. V. 442.
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834.