Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Жни́вний, -а, -е. Жатвенный.
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб.
Огородити Cм. огороджувати.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть.
Познакомити, -млю, -миш, гл. = познайомити.
Попереїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Переѣхать (во множествѣ).
Сирість, -рости, ж.
1) Сырость, влажность.
2) Особый запахъ рыбный. Запахло на березі баговінням, мулом та риб'ячою сирістю.
Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ.