Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудити

Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Вишкіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать, оскалить зубы.
Закушпе́лити, -лю, -лиш, гл. Запылить, подняться пыли, мятели. Закрутило, закушпелило шляхом. Мир. ХРВ. 169.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Наряжа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = наряджати.
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п. 3) = розмірач. Сумск. у.
Сестріниця, -ці, ж. Племянница, дочь сестры. Желех.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.
Шугастий, -а, -е. Съ силой летающій? Шугастий.... орел. К. ПС. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.