Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудуватий

Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДУВАТИЙ"
Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл.= вибірати, -ся.
Дже́рґіт, -ґоту, м. 1) Сильное щебетаніе птицъ. 2) Быстрый и крикливый разговоръ на непонятномъ языкѣ (о евреяхъ, напр.).
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Ніжно нар. Нѣжно. Ум. ніжненько.
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Н. Вол. у. Похіпки́й кінь. Н. Вол. у.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Сковорідка, -ки, ж. Ум. отъ словорода.
Скрутель, -ля, м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики. Гол. Од. 35.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.