Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. б) Filago arvensis.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували.
Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його.
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис.
Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Золота швайка мур пробиває.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Покататися, -таюся, -єшся, гл. Покататься. От, покаталися — привели додому того коня.
