Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку.
Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Затверді́лий, -а, -е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно.
Опук, -ку, м.
1) Выпуклость.
2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала.
Стовпчастий, -а, -е. Столбикомъ, столбообразный. стовпчасті (уставки) — уставки съ особаго рода вышивкою. І . 48.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід.
Танцюра, -ри, об. Танцоръ, танцорка. Співак, танцюра на всі руки.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії.