Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуріти

Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Ном. № 8692. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. МВ. І. 108. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. МВ. І. 88. Чого ти дурієш? де твій розум? Шевч. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРІТИ"
Багатіння, -ня, с. Обогащеніе.
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой. Аф. 358.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). 4) Полѣно, плаха. Вх. Зн. 50. Широкая доска. Харьк., Екат. Слов. Д. Эварн.
Сповідати, -да́ю, -єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Шапурина, -ни, ж. Шапченка. А на хлопцях плаття — мішок та ряднина, зверху шапурина. Мил. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.