Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. б) — зілля. Lycopodium complanatum L.
Вершина, -ни, ж.
1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі.
2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки.
3) = вершок 2.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки.
Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. У Бога все мат. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Горілки чарку дають яко мога більшу.
Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити.
Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними.
2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії.
3) = ситий 3. Земля ситна.
4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш.
5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас.