Догу́лювати, -люю, -єш, сов. в. догуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Догуливать, догулять. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти.
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його.
Ме́рло нар. Мертво.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Перегостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить извѣстное время.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Порозвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розвернути но во множествѣ.
Сильно нар.
1) = сильне. Той чоловік був силно багатий.
2) Насильно. Не сильно — вільно.
