Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богиня, -ні, ж. 1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть. Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині. Чуб. V. 250.
Діво́цький, -а, -е = Дівочий. Грин. ІІІ. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Уман. у. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Харьк. Ум. лізко.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Обважувати, -жую, -єш, сов. в. обважити, -жу, -жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки. Борз. у.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Потрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Испугаться, взволноваться. Всі його бачили і потрівожились. Єв. Мр. VI. 50.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох. Новомоск.