Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Жи́то, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Іде полями та житами до матері в гості. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо.
Начальниця, -ці, ж. Начальница.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Недбайливо нар. = недбало.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається.
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Провід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. Бучно з проводом ховали попівну.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Шупить Сірко, де кабана смалять. Та я то трохи і в картах шуплю.