Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні.
Згодува́ння, -ня, с. Вскормленіе. К. (Желех).
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Карупір, -ру, м. = канупір.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Ум. настрямочок.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх.
Озьмінь = узьмінь.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається.