Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Ма́нок, -нку, м. Достояніе, имущество.
Ма́цати, -цаю, -єш, [p]одн. в.[/p] мацнути, -ну́, -не́ш, гл. Щупать, ощупывать. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці — нема (перстіня).
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість.
Перепиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного.
2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Сум, -му, м.
1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати.
2) = сом (рыба).
