Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконенченко

Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧЕНКО"
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ. Браун. 6.
Дрімли́виці, -виць, ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Заспіва́ти Cм. заспівувати.
Застила́тися, -ла́юся, -єшся, сов. в. засла́тися, -стелю́ся, -лешся, гл. Застилаться, заслаться.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. К. ХП. 116. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту. Г. Барв. 378.
Тарапать, -ті, ж. Пороховница, патронташъ. Черном.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Чумаченько, -ка, м. Ум. отъ чумак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНЕНЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.