Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Волічка, -ки, ж. Шерстяныя нитки для вышиванья, гарусъ.
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Натопити Cм. натоплювати.
Нахвальшувати, -шую, -єш, гл. Сфальшивить.
Підпомошник, -ка, м. 1) Помощникъ. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають.
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл.
1) Cм. скупати.
2) Cм. скуповувати.
3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку.