Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискребти Cм. вискрібати.
Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Мет. 328. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії. Грин. ІІІ. 471.
Головень I, -вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).
Калабаня, -ні, ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы. Чуб. VII. 575.
Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Федьк. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали. Гол. І. 137.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять. Чуб. V. 542. 2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Чуб. V. 796. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли. Рудч. Чп. 223.
Розбісоцький, -а, -е. = бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі. Чуб. V. 1012.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.